Вчитель-логопед: Гей Н.І.

Вчитель-логопед: Воловик А.О.

Вправи на розвиток мовлення для дітей дошкільного віку

1. Дидактичні картки

Дидактичні картки чудово допомагають дітям вивчати звуки, які вони не можуть правильно вимовити. Найкраще перетворити цю вправу на гру й нагороджувати дитину, коли вона правильно вимовляє звуки, проілюстровані на картці. Це не тільки робить вправу більш привабливою, але й мотивує дитину намагатися досягати найкращих результатів.

2. Вправи перед дзеркалом

Дітям із проблемами артикуляції важко вимовляти слова та звуки через невміння правильно рухати ротом для вимови правильного звуку. Вправа перед дзеркалом – це одна з найбільш корисних мовленнєвих вправ для дітей дошкільного віку, яка здатна допомогти вирішити дану проблему. Ви можете навчити вашу дитину правильного положення і руху губ, язика й рота, що необхідно для виголошення певного звуку, демонструючи їх перед дзеркалом. Таким чином дитина зможе зрозуміти, які рухи їй необхідно виконати, щоб вимовляти звуки та слова.

3. Стриб-скок

Стриб-скок – це весела та проста мовленнєва вправа, яка полягає в повторенні слова, проблемного для дитини у плані вимови, не менше шести разів. У вправі використовуються шість паперових основ, що називаються лататтям, які розкладають на підлозі по всій кімнаті. На них має бути написане слово, вимову якого повинна тренувати дитина. Малюку необхідно вимовляти слово щоразу, коли він стрибає на латаття. Коли ж він застрибне на шосте латаття, ви можете нагородити його улюбленими ласощами.

4. Постійно розмовляйте з дитиною

Мовленнєві навички дітей розвиваються швидше, якщо батьки та члени родини постійно спілкуються з ними. Коли люди з близького оточення часто розмовляють з дитиною, а також в її присутності, у неї з’являється можливість слухати нові слова та спілкуватися.

5. Заохочуйте вашого малюка розмовляти

Систематичні бесіди з дитиною – це найкращий спосіб допомогти їй розвинути мовленнєві навички. Інший спосіб досягнення цієї мети полягає в тому, щоб вимовляти назви предметів, на які вказує малюк, заохочуючи його промовляти слова, щоби зрозуміти їхню вимову й запам’ятати. Фахівці вважають, що треба виконувати бажання дітей, тільки якщо вони висловлюють їх словами й намагаються пояснити, чого вони хочуть, за допомогою жестів. Це буде мотивувати дитину шукати шляхи вирішення своїх мовленнєвих проблем, щоб отримати те, що їй потрібно.

6. Повторюйте

У порівнянні з іншими мовленнєвими вправами для дітей дошкільного віку багаторазове повторення слів може здатись батькам роботою, що дуже втомлює, особливо якщо малюк за своєю природою допитливий. Проте це заняття може бути дуже корисним при навчанні розмовної мови. Повторюючи дитині слова, краще вимовляти їх повільно й виразно, щоб вона могла чітко розчути їх і запам’ятати всі фонеми у словах. Щоби полегшити малюку процес запам’ятовування, можна розбивати слова на частини. Спостерігаючи за вашими рухами рота, дитина зможе запам’ятовувати вимову слова, але для цього їй треба бути дуже уважною.

7. Читайте книги разом з малюком

Один з найкращих способів розвитку мовленнєвих навичок у дітей – це читання. Однак варто подбати про вибір такої книги, яка сподобається дитині. Відведіть її в бібліотеку й дозвольте самій вирішити, які книги їй цікаві, а потім купіть їх у книгарні. Книги з ілюстраціями подобаються дітям найбільше й дозволяють розмовляти з дитиною під час читання. Намагайтеся простими словами пояснювати малюку, про що говорять ілюстрації, просіть його повторювати слова слідом за вами або ставити запитання, що стосуються малюнків, намагатись відповідати на них разом з вами. Це зробить читання більш продуктивним і цікавим заняттям.

Вчитель-логопед: Гей Н.І.

1.Знайди місце звука в слові

2.Гра: «Чого не стало?»

Стіл – стола

Лимон – лимона

Листок –

Ложка –

Баклажан –

Журавель –

Сіль –

Лось –      і т.д.

Вчитель-логопед: Воловик А.О.

 Казка в житті дошкільника

            Дошкільне дитинство, короткий період в житті людини(всього перші шість-сім років) має для неї дуже велике значення. У цей період розвиток йде як ніколи  бурхливо і стрімко; з абсолютно безпорадної істоти, яке нічого не вміє,  немовля поступово перетворюється у відносно самостійну, активну особистість; розвиваються всі сторони психіки дитини, і тим самим закладається фундамент для подальшого особистісного зростання.

У всі часи казка сприяла розвитку позитивних міжособистісних відносин, соціальних умінь і навичок поведінки, а також моральних якостей особистості дитини, які визначають її внутрішній світ. При цьому казка залишається одним з найдоступніших засобів для розвитку дитини, які в усі часи використовували і педагоги, і батьки.

Казка являється важливим провідник життя дитини. Саме в дошкільному віці відбуваються глибокі зміни в соціально – особистісному розвитку. Він  вимагає, щоб дитина увійшла в середину обставин,які зображені у казці,  подумки взяла участь в діях героїв, пережила їх радості і печалі.

Такого роду активність надзвичайно розширює сферу духовного життя дитини, має важливе значення для його розумового і морального розвитку. У дошкільника починають складатися реалістичні критерії моральних оцінок.

Актуальність даної теми пов’язана з тим, що сьогодні стали незаслужено забуватися найбільш ефективні і перевірені способи і засоби виховання дітей. Казки є одним із найдавніших засобів морального, етичного виховання, вони формують поведінкові стереотипи майбутніх членів дорослого суспільства. У зв’язку з цим, відмова від даного способу виховання дітей представляється, якщо не помилкою, то помітним недоглядом з боку освітніх установ і батьків.

Виховувати – значить залучати дитину до світу людських цінностей; навчати – давати дітям можливість здобувати знання, вміння, навички і використовувати їх в житті.

Сучасні умови в суспільстві в століття комп`ютеризаціі і телебачення змушують людину повертатися до витоків народної мудрості, формувати соціально-особистісну позицію дошкільнят через ознайомлення з казкою, яка служить джерелом комбінованої здатності розуму, можливістю вирішення глобальних, моральних протиріч, де завжди перемагає добро.

Діти, як і дорослі, всі різні. До кожного потрібно підібрати свій ключик. Одна дитина більш схильна складати і розповідати, інша не може всидіти на місці, і з нею необхідно рухатися. Комбінуючи різні прийоми казкотерапії, дозволяють допомогти дитині прожити багато ситуацій, з аналогами яких вона зіткнеться в дорослому житті.

Можна виділити найважливіші тези:

• глибинний сенс казки і її мораль;
• казка – джерело життєвого досвіду, традицій;
• психологічна захищеність (щасливий кінець); ореол таємниці і чарівності.

Казки – найбільш улюблений дитиною літературний жанр, який має велике значення в розвитку дитини. Герої казок прості та типові, вони позбавлені індивідуальності.Часто вони навіть не мають імен. Їх характеристики вичерпуються двома-трьома якостями, зрозумілими дитячому сприйманню. Казка повинна заволодіти увагою дитини, зацікавити, збагатити життя, стимулювати її уяву, розвивати інтелект, допомогти зрозуміти самого себе, свої бажання і емоції, тим самим сприяти підвищенню впевненості в собі, і своєму майбутньому.

Особливо важлива народна казка, яка передається з покоління в покоління. Вона зазнає змін, що вносяться народом. Над казкою працюють мільйони людей, відкидаючи непотрібні деталі, що робить її надбанням  людської мудрості, досвіду, результатом роботи людської свідомості і підсвідомості. Казка є елементом культури народу, відбиваючи його життєву філософію.

Дослідники народних казок відзначають їх особливості: поетичність, дотепність, задушевність, правдивість, поєднання дитячої наївності з глибокою мудрістю, реалістичним поглядом на життя.

Дитина – істота активна від природи, вона любить не тільки слухати казки, але діяти і творити, опираючись на них.

А мова казки доступна дитині. Казка проста і в той же час загадкова. Вона сприяє розвитку уяви, мовлення, мислення, а це необхідно для вирішення дитиною її власних проблем. Через казковий сюжет дитина знайомиться з новими явищами життя, новими поняттями і т.д.

Казка збагачує предметний і соціальний досвід дітей, служить джерелом комбінованої здатності розуму. Казці ми зобов’язані можливістю вирішення глобальних, моральних протиріч, де завжди перемагає добро.
Важко заперечувати роль казок у розвитку дітей. Грамотна робота з текстом казки розширює словниковий запас, допомагає правильно будувати діалоги, а значить вибудовувати грамотні відносини, як з ровесниками, так і з дорослими.

Але з розвитком масового телебачення, комп`ютерів,  звичайно, читати діти стали значно менше. Телевізор і  комп`ютер, в поєдинку з книгою вийшов переможцем: дивитися видовища легше і цікавіше. Дитина частіше сидить біля комп`ютерів, ніж з книгою. Але ж казки підносять дітям поетичний і багатогранний образ своїх героїв, залишаючи при цьому простір уяві. Моральні поняття, яскраво представлені в образах героїв, закріплюються в реальному житті і взаєминах з близькими людьми, перетворюючись в моральні еталони, якими регулюються бажання і вчинки дитини.

Казка, її композиція, яскраве протиставлення добра і зла, фантастичні по своїй моральній суті образи, виразна мова, динаміка подій, особливі причинно-наслідкові зв’язки і явища, доступні розумінню дошкільника, – все це робить казку особливо цікавою і хвилюючою для дітей, незамінним інструментом формування морально здорової особистості дитини.

Нарешті, можна відзначити, що казка – це надбання людської мудрості, досвіду, результатом роботи людської свідомості і підсвідомості. Саме тому в казках відображені усвідомлювані і неусвідомлювані проблеми людини протягом усього її  життя, а також показаний процес розв’язання цих проблем.

Таким чином, казка є одним з найдоступніших засобів, для повноцінного розвитку дитини. Не потрібно применшувати роль дитячих казок у вихованні дітей. І якщо правильно підібрати казки за віковими особливостями, то можна позитивно впливати на розвиток малят. Коригувати і покращувати їх поведінку.

Читайте дітям казки – це так важливо(доведено вченими)!!!

 

Вчитель-логопед: Гей Н. І.

1.Склади речення з кожним предметом зображеним на малюнку, використовуючи прийменники.

2.Гра: « Утвори множину»

Чашка – чашки

Книга –

Кіт –

Стіл –

Килим –

Яблуко –

Ваза –

Кімната –

Олівець –

Вчитель-логопед: Гей Н. І.

Роль сім’ї в розвитку мовлення дитини

       Фізичне, психічне та інтелектуальне виховання дитини починаєть­ся в ранньому дитинстві. Усі навички, в тому числі правильного мов­лення, формуються в сім’ї. Мовлення дитини формується на прикладі мовлення рідних та близьких їй людей: матері, батька, дідуся, бабусі, старших сестер та братів. Існує думка про те, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги до­рослих, начебто дитина сама, поступово оволодіває правильною вимо­вою. Насправді ж, невтручання в процес формування дитячого мовлення,  майже завжди стає причиною відставання в розвитку. Мовленнєві недоліки, що з’явилися в дитинстві, з великими труднощами перебо­рюються в наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були ство­рені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб маля чуло правильне, чітке мовлення, на прикладі якого формуватиметься його особисте.

Недоречно і навіть небажано говорити з малюком його ж мовою, повторюючи спотворені слова (дитина часто чує «диви» замість «ди­вись», «маєнький» замість «маленький», «мольоцько» — «молочко» тощо), це може гальмувати розвиток мовлення.

Особливо чітко потрібно вимовляти незнайомі, нові для дитини, а також багатоскладові слова. Звертаючись безпосередньо до дитини, ви спонукаєте її до відповіді, а вона уважно прислухається до вашого мовлення.

Батьки повинні привчати дитину дивитися прямо на того, хто гово­рить, тоді вона повторюватиме правильну артикуляцію.

ЯК ПРАВИЛЬНО РОЗУЧИТИ СКОРОМОВКУ

(вірш) РАЗОМ ІЗ ДИТИНОЮ:

• Прочитайте скоромовку повільно.
• Запропонуйте дитині подумати, про що говориться в скоромовці.
• Запропонуйте послухати, які слова схожі одне на одне за звучанням.
• Нехай дитина проговорить скоромовку повільно вголос, спробує запам’ятати.
• Тепер нехай дитина проговорить скоромовку пошеп­ки кілька разів: спочатку повільніше, потім швидше і швидше.
• Нехай вимовить скоромовку кілька разів уголос у швидкому темпі.
• Тепер позмагайтеся, хто без помилок швидше ви­мовить скоромовку.

Схема заучування вірша за допомогою малюнків

1. Виберіть вірш відповідно до віку дитини.
2. Зробіть схематичні малюнки до кожного рядка вірша.
3. Прочитати вірш дитині.
4. Читаючи вдруге, показуйте картинки, поясню­ючи при цьому окремі деталі.
5. Запропонуйте дитині розповісти вірш разом з вами, показуючи на малюнках правиль­ний порядок слів у рядках.
6. Запропонуйте дитині самостійно розповісти вірш (дорослий показує на малюнку відповідні слова).

Вивчити скоромовку

Вчитель-логопед: Гей Н. І.

  1.Відгадай загадку та опиши пташку використовуючи схему
Привітала нас піснями із весною
І живе з нами під стріхою одною.
(Ластівка)
Маленький хлопчик у сірій свитинці
По дворах стрибає, крихти збирає.
(Горобець)
Не лікар, а дерева лікує.
З дерева лунає звук:
Хто там стукає: тук-тук?
(Дятел)
Сам вечірньої години
Заховався в кущ малини.
Та на дуду голосну
Грає пісню чарівну.
(Соловей)
Довгі ноги  – довгий ніс.
Прилетів – обід приніс.
Смачних жабеняток
Для своїх маляток.
(Лелека)
Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.
(Сова)

2.Назви малюнки із звуком [Л]

                 3.Вивчити вірш

                            На леваду я пішла б,

                            Ціла купа там кульбаб:

                           Ніби сонечка малі,

                           Посідали на землі.

                                              (Н.Забіла)

Вчитель-логопед: Гей Н. І.

1.Склади речення використовуючи малюнки

2. Вивчити вірш

А ми шпаківні будували…

Як розпускалися садки,

До нас весною завітали

Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо

Вони співали нам пісні.

Повиростали їхні діти,

Такі ж співучо – голосні.

(Г.Бойко)

Вчитель-логопед: Гей Н. І.

1.Розглянь та назви всі малюнки у назві яких є звук [С]

(визнач місце звука в слові)

2. Вправа: «Скажи правильно»

Вчитель-логопед: Гей Н. І.

У дитячому садку в рамках підготовки до школи багато уваги приділяється вдосконаленню у дошкільнят звуковимови відповідно до норм рідної мови, що передбачає вміння сприймати і відтворювати всі звуки, працювати зі словом, управляти гучністю і швидкістю мови, використовувати інтонацію для виразності, логічний наголос. Всі ці вміння дають можливість успішно навчатися в школі читанню, письму, грамотно виконувати диктанти, творчі роботи. Які дидактичні ігри на розвиток мовлення у дошкільників можна запропонувати для домашнього використання?

«Словесний ланцюжок»

Гра розвиває слухове сприйняття, вміння маніпулювати зі словом. Дорослий пропонує придумує слово, що починається з останнього звуку попереднього, наприклад, дуШ – шубА, абрикоС – сонце… і т. д. Головне, гравці повинні чітко вимовляти слово і виділяти останній звук.

«Докажи слівце»

Дорослий кидає м’яч дитині, а дитина повинна продовжити слово і повернути м’яч. Наприклад: ЛІ – літо, ліс, ЗИ – зима,  НЕ – небо, нести і т. д. Обов’язково вітається прагнення дитини знайти кілька варіантів.

«Заселяємо будиночки»

Гра вчить дошкільнят виділяти склади, допомагає правильному звуковимовленню. Для підтримки інтересу дорослий може використовувати ігровий момент: в гості прийшли різні слова – картинки і хочуть поселитися в будиночках (намальованих або побудованих з кубиків). У будиночку з одним віконцем будуть жити слова з одним складом, з двома віконцями – двоскладовий слова. Наприклад, дитина чітко промовляє слова “кіт, їжак, вовк, лось, рись, кріт; біл-ка, ло-за, кіш-ка, во-да, мо-ре, дя-тел, ка-бан, со-ва (можна використовувати картинки з “Лото”). Як варіант, використовується мікс (суміш) картинок різної тематики. Для ускладнення гри вводяться загадки, а потім відшукується відгадка-картинка.

Вчитель-логопед: Гей Н. І.

1.Визначити,який звук частіше повторюється у віршах.

2.Закінч речення чітко вимовляючи звуки [С]-[Ш] .

Вчитель-логопед: Воловик А.О.

Проводимо час весело  й цікаво.

Вправи на дихання:

Нетрадиційні артикуляційні вправи;

логопед: Воловик А.О.

У колі рідної сім’ї

Люди пробували удосконалювати, узаконюючи то моногамію, то полігамію.
Періодично: патріархат – матріархат.
Нині створюють сім’ї одностатеві – гомосексуалісти або лесбіянки.
І. І все ж Божий принцип людського щастя — сім’я: чоловік, дружина, діти.

Сім’я – це не просто санкція на спільне інтимне життя.

Тут люди між собою рідні, не уявляють життя одне без одного.
Один за всіх і всі за одного.
Це куточок земного раю.
Тут керує любов: Завдяки цьому чудовому почуттю наш світ вічно зберігає свою юність і свіжість. Це чудова мелодія людського щастя. Любов проливає чудове світло на молодість, прикрашає тихим сяйвом старість. Бона пропиває світло очищаючим, рішучим впливом на характер людини.
II. Що таке сім’я з людської точки зору?

У побуті: сім «Я», де кожен хоче бути ватажком.
Нас вчили за теорією Маркса-Енгельса:
а) Спочатку був родовий устрій.

б) З’явилась приватна власність – була створена сім’я – моногамія, щоб передавати у спадщину майно, тобто приватну власність.

в) Патріархальна система – жінка-рабиня.

г) Матріархат: чоловік-раб, робоча сила.

Словник про сім’ю: «Невеличка група людей, пов’язаних між собою спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою»
У сім’ю входять: батько, матір, діти, дідусі, бабусі.
III. Сім’я – з християнської (біблійної) точки зору

Сім’ю створив Бог на самому початку в Раю. Бут.2:18
Спочатку чоловік дав імена тваринам. Вірш 20
Бог міг би створити окремо жінку, як і чоловіка,
а) Але вони мали бути рідними: Бут.2:21-22

б) Якщо у тварин – інстинкт потягу до іншої статі, то у людини любов – основа шлюбу.

Жінка створена не з голови, щоб брала гору, і не з ноги, щоб бути приниженою.
Жінка – рівна чоловікові.
Мені здається, що ребро, взяте з лівого боку – ближче до серця, тому й кажуть – «близька моєму серцю», «живуть душа в душу», а ще співають «Візьми моє серце, дай мені своє».
Нині наука настільки пішла вперед, що створення іншої людини з частинки особи вже не є проблемою.
Бог Творець, створюючи Єву, лише прискорив процес.
IV. Божа мета в створенні сім’ї:

Щоб усе людство відчувало, що воно – одна родина. Дії 17:26
Щоб люди були щасливими:
а) Коли найбільше, як не під час шлюбу, бажають людям щастя?

б) Хто з чоловіків не мріє про такий сімейний клімат, коли після напруженого дня можна було б у сімейному гніздечку зустріти тепло, співчуття, дружню посмішку, підбадьорення?

в) Яка жінка не мріє про чоловіка, котрий був би надійною опорою в труднощах і не боявся взяти на свої плечі тягар сімейних турбот?

Але щастя походить від слов’янського слова «соучастие», тобто «співучасть» двох людей.
Навіть найпалкіша любов не зробить людей щасливими без участі у творенні: щастя іншої особи.
Приклад: У математиці існує термін «теорема»: що означає «Твердження, в правдивості якого переконуємось за допомогою доказів».

— Один вчений муж сказав: «Любов – теорема, яку потрібно доводити за допомогою доказів щодня»

V. Люди не раз пробували удосконалювати те, що створив Бог.

Узаконювали то моногамію, то полігамію.
У мусульман досі – полігамія.
Періодично: то патріархат, то матріархат.
Але переконуються: Екл.3:14
Це стосується також і шлюбу.
Бог робить усе, щоб люди у шлюбі були щасливими, а вже від людей залежить стане сім’я «раєм», чи «пеклом» на землі.
Закінчення

Нині суспільство зрозумію, яку важливу роль відіграє для держави і Церкви сім’я.
Всі розуміють: суспільство, держава, Церква будуть такими, якими зробить їх сім’я.

логопед: Воловик А.О.

Заняття “Мовленнєвий розвиток”
Тема заняття: Звук -Ль-. Диференціація звуків -ль- , л .
Мета: Закріплення правильної вимови звука -ль- в складах, словах; порівняння
м’якого і твердого звучання (-ль- і -л-); розвиток уваги, пам’яті,; закріплення навика аналізу і читання оберненого складу.

Хід заняття
1. Знайомство зі звуком -ль-.
-Розглянути малюнки , назвати предмети:
-Який звук зустрічається у всіх словах?
-В яких словах звук -ль- знаходиться на початку , в середині слова?
-Назвати слова зі звуком -ль- в кінці слова.

2.Артикуляційно – акустична характеристика звука -ль-:-
-Звук -ль- -м’який, приголосний, дзвінкий
-Губи розімкнені і розтягнуті в посмішці
-Зуби наближені
-Кінчик язика вгорі
-Повітряний потік – плавний і теплий

3.Порівняння звуків -ль- і -л-.

 

-Визначити який звук є у всіх словах та його місцезнаходження
-Артикуляційно – акустична характеристика звука -л-
-Чим схожі і чим відрізняються звуки -л-і -ль-?
-Що у них спільного? (Позначаються однією літерою).

4.Утворення обернених складів.
Вправа “Скажи навпаки”.
-Ла – ля , ло-льо ,ле – лє , лу -лю ,ли-лі
-Ал-аль , ол-оль, ел-ель , ул- уль , ил-или ,іл-іль

5. Визначення звуків -л- та -ль- в оповіданні “Квіти зацвіли”.
-Вправа “Подарунки для Лоли і Лілі”
Увесь тиждень лили сильні дощі. Лола і Ліля сиділи і сумували в кімнаті.
Нарешті закінчилися сумні дні і діти вибігли у сад.Алеї де не висохли , з листя падали на землю дощові краплі. Лола і Ліля прибігли до своїх улюблених квітів.
Вони побачили , що всі квіти зацвіли. Дівчатка задоволені пішли додому.

6.Пальчикова в права “Дружна сім’я”.
Оцей пальчик — наш дідусь, (Показування пальчиків по черзі)
Оцей пальчик — баба,
Оцей пальчик — наш татусь,
Оцей пальчик — мама.
А цим пальцем буду я,
От і вся моя сім’я! (Пальчики в кулачок)

7.Вправа “Що зайве?”

8.Вправа “Запам’ятай і повтори”
Збудували літака ми,
Полетіли над лісами,
Полетіли над лісами,
Й повернулися до мами! ( А. Бортко)

9. Підсумок.
-З яким звуком сьогодні познайомилися?
-З яким звуком познайомилися на минулому занятті?
-Що спільного між цими звуками?
– Чим відрізняються звуки -ль- та -л-?

логопед: Воловик А.О.

Шановні батьки!

В нашому дошкільному закладі працюють групи компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення.

ПОРАДИ ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ

Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.
• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»

• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.
Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.

• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».

ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

                                                                                     ( мовний аспект)
Якщо в батьків запитати, в чому, на їхню думку, полягає підготовка до школи, багато хто з них відповість, що це означає навчити дітей читати, писати, лічити. Цим і обмежаться. Так, навички лічби, читання, письма дуже допоможуть майбутньому першокласнику, якщо тільки будуть правильно сформовані, отже, найважливіше – якість оволодіння знаннями та навичками.
І все-таки, у чому ж полягає готовність до навчання в школі? Педагоги і психологи вважають головним – сформувати в дитини готовність пізнавати, адже помічено, що в початковій школі і, насамперед , в 1 класі важче вчитися не тим дітям, в яких недостатній обсяг знань, а тим, які не вміють думати.

Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості:

• інтелектуальний
• емоційний
• соціальний
Під інтелектуальною зрілістю розуміється :
– концентрація уваги дитини;
– аналітичне мислення;
– уміння відтворювати зразок
– розвиток дрібної моторики пальців рук

Емоційна зрілість розуміється як можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.
До соціальної зрілості відноситься потреба дитини в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти своє поводження законам дитячих груп, а також здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання.
Розвиток мислення тісно пов’язаний із суттєвими позитивними зрушеннями у мовленні дошкільнят. Швидко зростає словниковий запас дітей.
На шостому році життя активний словник дитини має складати від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення ( Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу).В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники ( собача лапа, заячі вуха), складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.
Усім відомо, як люблять діти ставити запитання. Дорослі повинні обов’язково уважно ставитися до цього. В одних випадках треба самому відповісти, а в інших сказати : «А як думаєш ти?», «Подумай сам», «Чому ти так сказав?»
Дітей потрібно практикувати в сприйнятті навколишнього світу. Дошкільник повинен уміти розказати про предмет, порівняти його з іншими, назвати його колір, форму, величину, описати рослину, тварину, картинку. Причому робити це без допоміжних запитань, чітко, послідовно, правильно вживаючи при цьому слова.
Як вже було сказано, запорукою готовності до навчання є розвиток дрібних м’язів пальців рук, це впливає і на розвиток мовлення дитини, і на підготовку руки до письма. Яким же чином розвивати дрібну мускулатуру руки дитини?

• Розминати пальцями тісто, глину, пластилін, м’яти поролонові кульки, губку.
• Катати по черзі кожним пальцем дрібні намистинки, камінчики, кульки.
• Ляскати в долоні тихо, голосно, в різному темпі.
• Нанизувати намистинки, ґудзички на нитки
• Зав’язувати вузли на товстій і тонкій мотузках і шнурках
• Заводити будильник, іграшки ключиком.
• Штрихувати, малювати, розфарбовувати олівцем, крейдою, фарбами, ручкою і так далі.
• Різати ножицями
• Конструювати з паперу (ори гамі),в’язати
• Робити пальчикову гімнастику (пальчиковий театр) – показ
• Складання пазлів
• Шнурівка
• Кулак – ребро – долоня
Отже, мовленнєва підготовка дітей до школи – особлива підготовка, що специфікою свого змісту стимулює інтелектуальну, емоційно-вольову, мотиваційну готовність дошкільнят та готовність у сфері спілкування. Вона передбачає достатню адаптацію дітей до умов шкільного навчання, до нових програмових вимог.

Ігри та вправи на розвиток слухової  уваги, сприймання, пам’яті
“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.

“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Час звернутись до логопеда?

Якщо вашій дитині важко спілкуватись зі своїми ровесниками, і ви помітили, що її мовлення значно відстає від норми, зверніться за консультацією до логопеда. Виясніть, що стало цьому причиною. Можливо, ви занадто мало спілкуєтесь з вашою дитиною, і вона просто не чує розмовного мовлення. Тоді негайно почніть більше спілкуватись з дитиною, читати казки, вірші згідно віку, активно займатись малюванням, ліпленням, конструюванням.

Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків.

Свистячі:«С», «З», «Ц» – малюк повинен чітко вимовляти до кінця третього року життя.

Шиплячі і сонорні:«Ш», «Ж», «Ч» і «Л», «Р» до кінця п’ятого року життя.

Якщо ви помітили помилки і вас хвилює мовлення вашої дитини, зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно. Чим довше малюк буде гаркавити чи шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче у майбутньому буде виправити дефект.

Як розвивати мовлення дітей?

Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про навколишні предмети.
Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильне мовлення!
Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.
Багато читайте малюку, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.
Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте її до вживання слів відповідно літературної норми!
Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.
Не забувайте похвалити дитину після кожного успіху.                                                                                                              Навчіть свою дитину правилам гарного мовлення

Під час розмови завжди дивись в обличчя співрозмовника, це допоможе говорити сміливо і впевнено.
Пам’ятай, що завжди і скрізь потрібно говорити спокійно, плавно, повільно.
Говори голосно, чітко, виразно!
Говори на видиху.
Чітко дотримуйсь пауз між реченнями.

Взаємоз’язок вчителя-логопеда з батьками за лексичню темою:

“Моя сім’я” з 23.03.20 по 27.03.20

логопед: Воловик А.О.

Сім’я і родина

Матеріали для бесід

Група людей, родичів, які проживають разом, спільно: чоловік і жінка, батьки і діти. Їх об’єднує спільний дім, господарство, спосіб життя. В давнину в Україні батьки мали багато дітей — сім Я, сім осіб і це вважалося, що є повна сім’я.

Родина — це ті люди, що знаходяться в родинних стосунках по предках, бабусях і дідусях: тітки, дядьки, їхні діти, племінники, двоюрідні сестри, брати і т. д. Вони родичі — близькі і далекі, але це вже родина. Родина йде корінням у давнину, тому треба вивчати свій рід і знати з якого ти роду-племені. Для цього у родинах складають дерево роду.

Мета корекційно-відновлювальної роботи.
1.Розширювати і систематизувати знання про сім’ю: уточнити уявлення дітей про людей , які їх оточують в сім’ї , родинні зв’язки між членами сім’ї ,вчити називати членів родини , характеризувати їх трудову діяльність. Збагачувати та активізувати словник , познайомити зі словами синонімами (сім’я , родина, батько, тато).Вправляти в узгодженні присвійних займенників мій , моя , мої з іменниками; в утворенні прикметників та іменників з пестливо-здрібнілими суфіксами.
2.Розвивати слухову увагу і пам’ять, творче мислення , уважність.
3.Сприяти розвиткові самостійних суджень; виховувати любов та повагу до членів своєї родини, турботливе ставлення до них.
Лексичні межі.
Іменники:сім’я , родина , рідня , батьки , родичі ,дідусь , бабуся , тато, мати ,донька , син , онука , онук.
Дієслова:доглядати , допомагати , ніжити , турбуватися ,піклуватися , працювати.
Прикметники:велика , весела, дружна , старший , молодший.
Прислівники: радісно , весело ,дружно.
Лексико-граматична робота.
– Пояснення значення слова сім’я. Ознайомлення з синонімами: сім’я , родина; батько , тато.
-Узгодження присвійних займенників мій , моя мої з іменниками у грі ” Чия родина найбільша? ” ( Моя родина ,моя мама , мій тато , мій брат , моя сестра ,мій день народження , мої батьки , тощо).

-Активізація словника , розуміння відмінкових конструкцій ( Хто Іринка для Ганнусі? Хто Данилко для бабусі? Хто Оленка для тата? …)

-Вправляння у вживанні прикметників з пестливо-здрібнілими суфіксами -еньк- та -есеньк- у грі “Скажи який?”( малий – маленький -малесенький , рідний – рідненький -ріднесенький , золотий – золотенький – золотесенький….)

-Утворення та вживання присвійних прикметників у грі “Чий? Чия? Чиє? Чиї?”

-Вправляння у вживанні іменників з пестливо-здрібнілими суфіксами -ечк-, -ичк-, -очк

-ок-, -есеньк-, -усь-( донечка , сестричка ,синочки ,синок ,бабусенька , дідусь).

Формування сенсорних еталонів , орієнтування у просторі.
-Закріплення форми предметів , назв герметичних фігур , кольорів у грі “Закрий віконечка”

Активізація пізнавальних процесів.
-Розуміння логічних завдань у грі ” Чи так буває?”
(Тато молодший за дідуся , мама старша за бабусю тощо).

Розвиток тонкої довільної моторики кистей та пальців рук.
Пальчикова вправа ” Дружна сім’я”
Оцей пальчик – наш дідусь, ( Показування пальчиків по черзі).
Оцей пальчик – баба,
Оцей пальчик – наш татусь,
Оцей пальчик – мама.
А цим пальцем буду я,
От і вся моя сім’я. ( Пальчики в кулачок).

Вчитель – логопед: Гей Н.І.

Розмісти малюнки по будинкам

(Можна придумати нових мешканців в кожний будиночок)

Назви посуд відповідно до його кількості.

(шість тарілок, два чайники,і т.д.)

Вчитель-логопед: Воловик А.О.

Заняття № 1 “Мовленнєвий розвиток”

Тема: “Звук -Л-”

Мета:Чітка вимова звука -Л- в складах , словах , в реченнях; аналіз і синтез слів на зразок – білка-,активізація предметного словника дітей.
Хід заняття
Вимова звука -л-.
Запропонувати дітям розглянути запропоновані картинки , поставити запитання:
– Який є звук в назвах усіх картинок? ( звук -л- )
-Який це звук? ( приголосний, твердий, дзвінкий )
-Як правильно промовляти звук -л-?

Як правильно промовляти звук -л- ?
( Губи розімкнені і розтягнуті в посмішці , зуби наближені , широкий кінчик язика вгорі – за верхніми зубками повітряний потік – плавний і теплий)

2.Звуконаслідування
Проспівати пісеньку :”Ла-ла-ла”
3.Чітко промовити склади кілька разів.
Ла-ла-ла ал-ал-ал
Ло-ло-ло ол-ол-ол
Лу-лу-лу ул-ул-ул
Ле-ле-ле ел-ел-ел
Ли-ли-ли ил-ил-ил

4.Дидактична гра ” Спіймай звук”
(Назвати картинки де звук -л – на початку , в середині та в кінці слова)

5.Звуковий аналіз і синтез слова білка.

-Хто чи що це? Чому? (Живий об’єкт природи)
-Скільки складів у слові білка?
-Який перший склад у слові білка? (Біл)
-Скільки звуків у цьому складі ?(б,і,л -3 +характеристика кожного звука:голосний наголошений -не наголошений;приголосний -твердий , м’який ,дзвінкий , глухий)
-Який голосний звук у першому складі? Наголошений чи ні? (І -так)
-Чому? Як ми промовляємо цей звук?
-Який другий склад? (ка)
-Які звуки в цьому складі? (к ,а)
-Скільки всього голосних звуків? (2)
-А складів? (2)
-На якому місці знаходиться звук -л-?

6.Самостійне виконання звукового аналізу слова – білка-.

7.Викласти з підручних матеріалів(камінців , квасолі ,намиста , ґудзиків) будиночок – літеру для звука -л-

8.Підсумок
-З яким звуком ми сьогодні познайомилися?
-Намалюй будиночок звука -л – в повітрі.
-Які картинки розглянули спочатку? (Лава ,ластівка , лопата , лама , лебідь , лелека).

9.Вивчити віршик
Лисенятко тулиться до лиски,
Біля мами оленятко близько,
Пливуть лебеді із лебедятком,
А левиця гладить лисенятко.

-Назвати зображених тварин на малюнку і їх дитинчат.

 

Вчитель-логопед: Гей Н.І.

Кінезіологія — це наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоро- в’я через певні рухові вправи. Це своєрідна «гімнастика мозку». З її допомогою процес навчання і виконання будь-якого виду діяльності стає ефективнішим. Завдяки «гімнас- тиці мозку» організм координує роботу правої та лівої півкуль, розвиває взаємодію ті-ла й інтелекту. Півкулі мозку людини відповідають за певні функції:

• права півкуля головного мозку — гуманітарна, образна, творча — відповідає за тіло, координацію рухів, просторове і кінестетичне сприйняття;
• ліва півкуля головного мозку — математична, знакова, мовленнєва, логічна, аналітична — відповідає за сприйняття слухової інформації, постановку мети і побудову програм.

                    Завдання кінезіології:

• розвиток міжпівкульної взаємодії;
• синхронізація роботи півкуль;
• розвиток дрібної моторики;
• розвиток здібностей;
• розвиток пам’яті, уваги, мислення;
• розвиток мовлення.

Кінезіологічні вправи допомагають подолати стресові ситуації, поліпшити роботу мозку і всього тіла, сприяють гармонійному розвитку особистості та її творчої самореалізації.

Кінезіологічні вправи вдосконалюють механізми адаптації дитячого організму до зовнішнього середовища, знижують захворюваність і роблять життя дитини безпечнішим завдяки розвитку таких якостей, як спритність, сила, гнучкість; вони готують дитину до школи, поступово привчають її витримувати навантаження, проявляти волю; здатні допомогти дитині впоратися зі стресовими ситуаціями.

Як проводити вправи?

Вправи можна проводити у будь-який час як динамічні паузи або як частину заняття. Час проведення — 3–5 хвилин, у цілому це може становити до 25–30 хвилин на день. Діти мають точно виконувати рухи і прийоми. Вправи проводять у доброзичливій обстановці стоячи або сидячи за столом.

Для поступового ускладнення вправ можна використовувати:

• прискорення темпу виконання;
• виконання з легко прикушеним язиком і заплющеними очима;
• долучення рухів очей і мовлення до рухів рук;
• долучення дихальних вправ і методу візуалізації.

Хотілося б звернути увагу ще на кілька важливих моментів щодо проведення кінезіологічних вправ:

• проводити кінезіологічні вправи можна лише під час «стандартного» навчання, творчу діяльність переривати кінезіологічними вправами недоцільно;
• якщо діти мають інтенсивне розумове навантаження, то комплекс вправ краще проводити перед заняттям;
• кінезіологічні вправи мають як негайний, так і кумулятивний, тобто накопичувальний ефект;
• під впливом кінезіологічних тренувань в організмі відбуваються позитивні структурні зміни, у разі інтенсивнішого навантаження — значні зміни.

У своїй корекційно-розвивальній роботі з дітьми я використовую такі кінезіологічні вправи.

Вправи для найменших дітей і початківців

«Ліхтарики-зірочки»

Руки витягнути перед собою. Одну долоню стиснути в кулак, пальці другої розчепірені. Ритмічно змінювати позицію («зірочки запалилися і згасли»).

«Кільця»

По черзі якомога швидше перебирати пальцями рук, з’єднуючи в кільце з великим пальцем послідовно вказівний, середній і т. ін. Вправу виконувати у прямому (від вказівного пальця до мізинця) і в зворотному (від мізинця до вказівного пальця) порядку.

У роботі зі старшими дітьми вправа «Кільця» може бути використана в усклад -неному варіанті: ліва рука змикає вказівний і великий пальці, права — великий і мізинець. У такт рахунку ліва і права руки роблять одночасні різноспрямовані рухи: ліва рука змикає великий палець по черзі з середнім, безіменним і мізинцем, а права відповідно — з безіменним, середнім і вказівним.

Вправи для старших дошкільників

«Кулак — ребро — долоня»

Послідовна зміна позиції рук на площині столу: долоня, стиснена в кулак, долоня ребром на площині столу і розпрямлена на площині столу.

«Лезгинка»

Ліву руку стиснути в кулак, великий палець відставити у сторону, кулак розвернути пальцями до себе. Прямою долонею правої руки в горизонтальному положенні торкнутися мізинця лівої. Після цього одночасно змінити положення правої та лівої рук (6–8 змін позицій). Необхідно прагнути швидкості зміни положень.

 «Вухо — ніс»

Лівою рукою взятися за кінчик носа, а правою рукою — за протилежне вухо. Одночасно відпустити вухо і ніс, плеснути в долоні, змінити положення рук «з точністю до навпаки».

Вправи кінезіології універсальні. Вони допомагають і дорослим, і дітям. Вони дуже прості у виконанні та не вимагають спеціальної фізичної підготовки. Регулярне виконання цих вправ підвищує концентрацію уваги, сприяє підвищенню розумової активності.

Розглянь малюнки та назви зайвий

 

Вчитель-логопед: Гей Н.І.

ЩО ТАКЕ ФОНЕМАТИЧНИЙ СЛУХ І ЯК ЙОГО  РОЗВИВАТИ ВДОМА

Часто від батьків можна почути «у моєї дитини каша в роті» або «немає багатьох звуків». Причиною таких проблем у дітей часто є недостатньо розвинений фонематичний слух. Фонематичний слух – це здатність аналізувати те, що ми чуємо.

Сформовані фонематичні процеси є основою для чіткої звуковимови, правильної побудови складової структури слова, фундаментом для оволодіння граматичної сторони мовлення, успішного опанування письма і читання.

Для розвитку слухового сприймання головною умовою є розбірливе чітке мовлення дорослого, без сюсюкання та без неправильних слів якими користується дитина.

      Ваше мовлення – це еталон для дитини; те, як ви розмовляєте – означає, що ви хочете щоб так говорила ваша дитина.

       Фонематичний слух можна розвивати з малечку. Наспівуйте своєму дитяті колискову, адже його мозок вже у 10 місяців може проаналізувати ритм, а згодом і наспівувати мелодію за вами. Забавлянки та потішки так само розвиватимуть слух малюка. Читайте дитині казки! Ви навіть уявити не можете наскільки це впливає на фонематичний слух та розвиток мовлення загалом. Можна в грі без особливої підготовки розвивати фонематичний слух дитини.

        Фонематичний слух розвивається на немовних та мовленнєвих звуках.

                                                       Підбірка ігор:

        «Звукові коробочки». Разом з малюком насипте у пластикові коробочки, які ми дістаємо з Кіндер-Сюрпризу, крупу, ґудзики, скріпки, квасолю, маленькі гвинтики, половинки зубочисток…. Добре буде також роздрукувати невеликі картинки цих предметів, що всередині. Дитина по звуку повинна вгадати, що всередині і співставити з картинкою, а тоді відкрити коробочкуі перевірити себе. Можна зробити пари коробочок та шукати однаковий звук

       «Домашній оркестр». Влаштуйте музичну гру на кастрюлях, баночках, коробках, паличками по поверхні.

       “Три ведмеді”. Дитина відгадує за кого з персонажів казки говорить дорослий. Більш складний варіант – дитина сама говорить за трьох ведмедів, змінюючи висоту голосу.

      “Відгадай, що звучало”. Уважно послухайте з дитиною шум води, шелест газети, дзвін ложок, скрип дверей та інші побутові звуки. Запропонуйте дитині закрити очі і відгадати – що це звучало?

      “Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

      «Слова правої і лівої ручки». Вправа зі словами-паронімами. Пароніми – це пара слів, один звук (буква) які відрізняють ці слова, наприклад, піч-ніч, вуха-муха. Для цього роздруковуємо предметні картинки. Долоні дитини повертаємо догори і кладемо одну пару картинок на них. Наприклад, на праву – картинку із зображенням суниць, а на ліву – синиць. Запитуємо де синиці. Дитина може припідняти відповідну руку вище, або сказати, що зліва.

       Гра «Довгий-короткий». Готуємо набір стрічок або смужок паперу: короткі по 5-6 см та довгі – по 10-12 см. Називаємо слова (іменники), а завдання дитини визначити, яке слово за звуковим складом коротке, а яке довге. Спочатку краще брати слова, які легко відрізнити на слух,  наприклад, мак, бегемот, дуб, петрушка, ключ, горобина. Як варіант, можна взяти стрічки (смужки) різних кольорів і почувши слово, яке ви назвали, дитина показує вам стрічку, колір якої буде відповідати почутому слову (це ще і розвиток уяви). Наприклад, ромашка – біла довга стрічка, лис – коричнева коротка.

Поділи слова на склади (зроби звуковий аналіз слова)

 

Взаємоз’язок вчителя-логопеда з батьками за лексичню темою:

“Весна у лісі” з 17.03.20 по 20.03.20

логопед: Воловик А.О.

Лексична тема “Весна у лісі”

Мета корекційно – відновлювальної роботи:

1.Конкретизувати та систематизувати знання дітей про диких тварин , особливості зовнішнього вигляду і поведінки , умови їхнього життя. Активізувати і поширювати словниковий запас з лексичної теми , збагатити його спільнокореневими іменниками – назвами диких тварин , нагромаджувати запас багатозначних слів (хвіст , голка). Вдосконалювати граматичний лад мовлення: управляти у відмінюванні іменників , утворенні та вживанні іменників-назв дитинчат тварин з суфіксом -ен- і суфіксами пестливості (лисенятко , зайченятко тощо) .

2.Розвивати слухову та зорову пам’ять, вищі психічні процеси, дрібну моторику пальців рук.

3. Виховувати уважне і бережне ставлення до тваринного світу , цікавість , допитливість.

Лексичні межі:

Іменники: хижаки , звірі , тварини , дитинчата ,вовк, вовчиця , вовченя , заєць , зайчиха ,зайченя ,їжак.., кабан…, ведмідь…,вовк…, лось…, кігті.., шерсть , копита ,роги.

Дієслова: полювати , гризти , спати ,пробуджуватися , підкрадатися , ховатися…

Прикметники: хижі ,травоїдні , довговухий , куцохвостий ,їжачий , лисячий , вовчий ,ведмежий. Прислівники: близько ,далеко ,внизу , зверху.

Лексико – граматична робота.

Формування тематичного словника , закріплення назв диких тварин ,частин їх тіла у дидактичній грі “Що у кого?” (У білки лапи , кігті , китиці.. . У лося копита ,роги , шерсть… .)

Роз’яснення значення багатозначних слів (хвіст, голка)
Утворення іменників – назв дитинчат диких тварин з суфіксом -ен- та суфіксами пестливості (вовченя , вовченятко ,зайченя ,зайченятко ,ведмежа , ведмежатко ,дитинча , дитинчатко. . .)

У грі “Лісова сімейка”
Утворення присвійних прикметників у грі “Чий хвіст?”(вовчий , лисячий ,ведмежий , заячий .. .)

Утворення та вживання складних слів (прикметник + іменник) у грі “Два – одне”” (куций і хвіст – куцохвостий, гострий і зуби – гострозубий , косий і очі – косоокий..)

Розвиток довільної моторики кистей та пальців рук.
Вправа – імітація “Звірятко”

На вашій долоні пригрілося маленьке , пухнасте , невидиме звірятко. Воно дуже хоче , щоб його погладили , почухали за вушком кожним пальчиком окремо. Намагайтеся не впустити звірятко з долоньки , не притиснути його.

Вправа “Лис”
Лиса з лісу у село
“Ку – Ку – рі -ку” занесло.
Заглядає лис у вікна:
Де ж це півень кукурікнув?
(Обидві долоньки зробити “ковшем” ,великі пальці підняти вгору , вказівні пальчики та мізинчики згинаємо всередину долоней , притискаємо один до одного.Середні та безіменні пальці утворюють вузьку ” лисячу” мордочку.)

Активізація пізнавальних процесів.

• Вивчити вірш “Лис Микита”

 

• Гра “Чого не вистачає”  ( закрити фішкою частину тіла тваринки та запитати дитину “Чого не вистачає”)                                                                                                                                Формування сенсорних еталонів орієнтування у просторі.                                                         Орієнтування на аркуші паперу, закріплення знань про кольори у грі “Про яке звірятко я думаю?” (наприклад: воно не внизу, не сіре, не в норі, маленьке, пухнасте, хто це? (білочка) і т.д.)